| В очікуванні Свят |
[18 Nov 2009|02:45pm] |
|
Замовив квитки в Україну. Якщо щось несподіване не відбудеться, то буду в Києві з 26 грудня орієнтовно до Нового Року (+\- 2 дні). Далі на пару днів до Львова і до Косова на Різдво. Потім знову буду у Львові. Назад лечу в день виборів Президента. Буду дуже радий зустрітися з усіма хто буде радий зустрітися зі мною:). Подарунки, сувеніри та контрабанду можна замовляти тут:))
|
|
| Contra |
[11 Nov 2009|11:52pm] |
|
Сьогодні 11-го/11-го виповнюється рівно 3 роки моєї свободи від телевізора, якого я безжалісно виставив в холодну листопадову ніч на мокре узбіччя дороги. Я не розбивав його, не копав і не жбурляв, ні, цим би я показав йому свою слабкість. Просто чемно вимкнув з мережі і обережно виніс надвір. Мені тоді його навіть дещо стало жаль -- мокрого, блискучого -- дощові краплі стікали по моніторові як сльози, сльози злості і невіри в те, що я обійдусь, протримаюсь, а на його місце не прийде черговий зомбатор, бо ім"я їм легіон. Однак, ось уже більше 1000 днів я не бачив свого телевізора. Цікаво, яка доля спіткала цього електронного демона. Забрали сміттярі і він приєднався до мільйонів таких самих нікому непотрібних фетишів? А може його уподобав місцевий реднек, що за будь-якої погоди щоранку проходить зі спиздженим у Волмарті візком по незмінному маршруту і шукає тільки лише йому відомі скарби? В будь-якому разі, до того часу, поки покинутий телевізор не шле мені листівок, де він на фоні Кремля, Тадж-Махала та інших архітектурних пам"яток, хвилюватися нема про що. Чи як ви гадаєте?:)
|
|
|
[18 Oct 2009|03:39pm] |
|
Очевидно самогубство мені не загрожує:)) Завжди, коли приходять до голови суїцидальні думки, я згадую відповідь свого хорошого товариша Тараса Кудіна на питання, чому він не спить до ранку на будь-яких п"янках: А ну ж я прогавлю найцікавіше?:)))
|
|
| Дивина... |
[24 Aug 2009|01:20pm] |
|
Сьогодні під ранок наснилося, що я п"ю горілку з російським президентом в якійсь гуцульській колибі. Виявляється, він абсолютно адекватний і нормальний мужик:)) Принаймні у моєму сні.
|
|
| 60 тижнів жж-воздєржанія!!!! А вам слабо? |
[20 Aug 2008|01:41pm] |
Пише лічильник, що саме стільки я не писав до свого блогу. Вирішив припинити сесе безобразіє...
Сьогодні мені стукноло 28 і я почав свій новий рік з того, що випив з величезним задоволенням велику склянку холодного молока. Подія здавалося б абсолютно тривіальна, але справа в тому, що я люто НЕНАВИДІВ молоко останні 20 років і вживав його лише як сметану до борщу чи вершки до кави. І тут раптом я зрозумів, що моя нелюбов до молока минула безслідно. Я спробував випити ще одну склянку і це мені вдалося без жодної відрази, а навпаки -- відчуття можна порівняти з другою пляшкою пива, одразу після першої в літню спеку.
Так от, питання: А у вас часто відбувається зміна смаків?
|
|
|
[12 Jun 2007|03:26am] |
Я дуже рідко останнім часом пишу в ЖЖ... встидно напевно... перед вами, друзі і перед собою... я маю багато про що розповісти, але, нажаль, не хочу про це писати... принаймні зараз... принаймні тут... так що вибачайте за те, що читаю ваші послання і не даю нічого взамін... така вже полоса в моєму житті.
Насправді ви мені дуже доргі і близькі... це єдине, що хочеться зараз сказати ... за допомогою лінійного тексту... Але це не стосується варіанту "папіздєть":))) За сим, запрошую всіх охочих до П"ЯНКИ В П"ЯТНИЦЮ. П"янка буде відбуватися в помешканні ERTa. В режимі відеоконференції:)) Буду дуже радий вас там бачити. Всі деталі -- в коментах.
Щиро ваш
Гуцул Ібрагім
|
|
| Прислане знайомим піар технологом |
[06 Mar 2006|03:04pm] |
Якщо справжній ти є псих – голосуєш проти всіх
Як з дитинства ти мудак – голосуєш ти за „ТАК”
Якщо штопаєш гандони – голосуй за „Регіони”
Якщо звик ти до гімна – голосуй за Литвина
Якщо маєш в сраці гулю – голосуй тоді за Юлю
Якщо задниця широка – голосуй за Тягнибока
Якщо баба твоя блять – твій вибір „ЕКО+25%”
Якщо в носі маєш кози – голосуєш за Мороза
Якщо в сраці маєш глистів – голосуй за комуністів
Якщо п’єш ти з унітазу – вибір твій Юрко Кармазін
Якщо роги як в бичка – голосуєш за Кличка
Якщо миєш ти параші – голосуй за блок Наташі
А як класний ти чувак – голосуй за блок „Не ТАК!”
|
|
|
[19 Feb 2005|12:36pm] |
А давайте створимо якусь закриту спільноту... Га?
|
|
|
[17 Feb 2005|10:09am] |
| [ |
mood |
| |
бодун розумний |
] |
Слухайте панове, а вам не здається, що ми з вами рафіновані вуаяристи і ексгібіціоністи? Га?
|
|
| Дідова Субота |
[05 Jan 2005|03:16pm] |
| [ |
mood |
| |
коли болять зуби |
] |
| [ |
music |
| |
шум редакції новин на ТБ |
] |
Вже сім років на початку літа тебе починали боліти зуби. Ти витягав з-під ліжка потріскану прабабусину скриню і шукав серед купи старих фотокарток, напівзітлілого одягу торбинку з чудодійними травами. Ти витягав на світ Божий порох чебрецю і м’яти, чистотілу і крокусу, листя подорожників і ще безлічі інших перетертих суцвіть і стебел. Та вся мішанина була настільки сухою, що вилася по кімнаті немов повітря, проникаючи в найглухіші закапелки. Ти глибоко вдихав у себе цю рослинну амброзію і пчихав так, що аж починало курвити, проте знав, що ці трави ще пам’ятають руки тих людей, які дали тобі найкращі гени. Коли останнє проміння сонця чіплялося за листя груші ти, брате, з трепетом виносив пожовклу торбу на ганок, і струшуючи з ослона листя забивав своїм зіллям файку. Зло тішився, уявляючи як з першими клубами густого диму, у страшних корчах почне битися нервова павутина твоїх зубів. І ти вдихав, запускав у свої капіляри спопеліле тіло рослинного спрута. Сонце котилося чимдалі донизу, у твоїх легенях цілющим дзвоном бовталися звіробій і кропива, кора дуба і його листя. З сусідської мансарди виглядала неголена пика, по вулиці біг мокрий собака, а по шибці тихенько стукала твоя молодша сестричка. А ти ворушив пальцями теплий порох трав, презирливо спльовував на підлогу і думаючи про неперервність поколінь, дякував небіжці прабабусі. Біль минав. Коли приходила Дідова Субота і люди з серпами і сапками поспішали на захований у густій траві цвинтар, ти збирав квіти і трави, сушив корінці і йшов до проваленої у землю могилки. Йшов сам уночі, орієнтуючись по запалених на гробах свічках, як по звіздах, з тим самим жовтим мішечком за плечима і з домашнім мідним жертовником та кадилом в руках. Могила прабабці була ніби чорною діркою всередині концентричних вогняних кіл. Сьогодні вночі вона стане надновою... В голову вдарив дух ладану з кадила, а сушені трави допомагали горіти серцеві чорної курки...
... Отямився ти в корчах сільської річки, лежачи скручений, як змій Кундаліні і кусаючи себе за коліно. Сонце – в зеніті. Ти розімнув закоценіле тіло і побрів додому. Коли зайшов у сіни -- широко посміхнувся. Скриня щезла.
Потім люди ще довго пліткували селом про те, чому цвинтар кожен рік на Дідову Суботу заростає трояндами, а в ріці, що тече біля нього, знову з′явилася риба і почали голосно сміятися русалки.
© Гуцул Ібрагім
© Степан Грицюк
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
hucul_ibrahim's journal